Що відрізняє Ілона Маска як підприємця від інших, так це те, що будь-яке підприємство, яке він бере на себе, народжується зі сміливого і надихаючого бачення майбутнього нашого виду. Нещодавно Маск заявив про створення нової компанії Neuralink, яка буде займатися злиттям людського розуму з ШІ. Враховуючи послужний список Маска, який постійно намагається домогтися неможливого, світ повинен приділити додаткову увагу словам людини, яка бажає підключити наші мізки до комп'ютерів.
Neuralink зареєстрована як медична компанія в Каліфорнії. Поки що її цілі відносно розмиті в короткостроковій перспективі і надто амбітні в довгостроковій. Вона буде намагатися створити «нейронне мереживо» - нейрокомп'ютерний інтерфейс, який буде імплантуватися безпосередньо в мозок людини для її моніторингу і посилення.
У короткостроковій перспективі ця технологія безумовно знайде медичне застосування і може використовуватися для лікування паралічу або захворювань на кшталт хвороби Паркінсона. У найближчі десятиліття вона може дозволити нам експоненційно посилити наші розумові здібності або навіть оцифрувати людську свідомість. По суті, це крок до зближення людей і машин і, можливо, стрибок у розвитку людини - яка дозволить вирішити безліч проблем, з якими ми стикаємося.
Поточний стан досліджень
Маск не перший і не єдиний, хто хоче зв'язати мізки з машинами. Інший технологічний підприємець, Брайан Джонсон, заснував стартап Kernel в 2016 році, щоб аналогічним чином вивчати можливості нейрокомп'ютерних інтерфейсів, і це наукове співтовариство домоглося великих успіхів за останні роки.
У квітні вчені зі Швейцарії оголосили, що паралізовані примати навчилися ходити за допомогою нейропротезної системи. CNN повідомляв, що людина, паралізована в плечах, відновила роботу правої руки завдяки нейрокомп'ютерному інтерфейсу.
За останні кілька років відбулися помітні зміни як в апаратному, так і в програмному забезпеченні нейрокомп'ютерних інтерфейсів. Експерти розробляють більш складні електроди, програмуючи кращі алгоритми для інтерпретації нейронних сигналів. Вчені вже змогли забезпечити паралізованим пацієнтам можливість друкувати силою думки і навіть зв'язали мізки між собою за допомогою мозкових хвиль. До цих пір більшість успішних застосувань в цій області полягали в забезпеченні управління моторикою або найпростішої комунікації між людьми з травмами головного мозку.
Проте перед нейрокомп'ютерними інтерфейсами стоїть багато перешкод.
По-перше, найпотужніші і найточніші НКІ вимагають інвазивної хірургії. Іншою проблемою є впровадження надійних алгоритмів, які можуть інтерпретувати складні взаємодії 86 мільярдів нейронів мозку. Велика частина прогресу також протікала в одному напрямку: від мозку до машини. Ми ще не розробляли НКІ, які можуть забезпечити нас сенсорною інформацією або дозволять нам відчути суб'єктивні переживання тактильних відчуттів - дотики, температури або болю. Хоча певний прогрес у цьому напрямку все ж є.
Існує також загальна проблема: наше розуміння мозку знаходиться в зародковому стані. Ми повинні пройти довгий шлях, щоб повністю зрозуміти, як і де виникають різні функції на кшталт свідомості, сприйняття і самосвідомості. Щоб посилити або інтегрувати з машинами ці функції, нам потрібно зрозуміти фізику, яка лежить в їх основі. Проектування інтерфейсів, які можуть повідомлятися з окремими нейронами і безпечно інтегруватися з існуючими біологічними мережами, вимагає істотних медичних інновацій.
Однак важливо пам'ятати, що технології стрімко розвиваються.
Повстання кіборгів
Голлівуд часто зображує антиутопію майбутнього, коли машини і люди воюють між собою. Але насправді куди більш імовірний абсолютно протилежний сценарій: в якому люди і машини зливаються воєдино.
Багато в чому ми вже кіборги.
Футурологи на зразок Джейсона Сільви відзначають, що наші пристрої - це по суті абстрактна форма нейрокомп'ютерного інтерфейсу. Ми використовуємо смартфони для зберігання і вилучення інформації, проведення розрахунків і спілкування один з одним. На думку філософів Енді Кларка і Девіда Чалмерса, згідно з їхньою теорією розширеного розуму, ми використовуємо технології для розширення меж людського розуму і виходу за межі наших черепів. Ми використовуємо такі інструменти, як машинне навчання, щоб поліпшити свої когнітивні навички, або потужні телескопи, щоб поліпшити візуальне охоплення. Технології стали частиною нашого екзоскелета, дозволяючи нам вийти за рамки наших обмежень.
Маск зазначив, що злиття біологічного і машинного інтелекту може бути необхідним, якщо ми хочемо залишитися «біологічно цінними». Нейрокомп'ютерні інтерфейси дозволять нам краще використовувати переваги штучного інтелекту, що швидко розвивається. Зі зростанням автоматизації робочих місць, це може бути кращим способом не відставати від машин, які вирішують завдання набагато ефективніше, ніж ми.
Пан Рей Курцвейл вважає, що до 2030-х років ми підключимо неокортекс мозку до хмари за допомогою нанороботів. Він зазначає, що неокортекс - це джерело всієї «краси, любові, творчості та інтелекту в світі». Примітно, що завдяки своїй передбачливій точності Курцвейл, на думку Білла Гейтса і багатьох інших, є кращим прогнозистом світу технологій.
Правий Курцвейл чи ні, скоро дізнаємося. Яким буде майбутнє?
Ми могли б тисячекратно посилити свій інтелект і уяву. Це радикально змінило б образ нашого мислення, те, як ми спілкуємося і відчуваємо цей світ. Перенесення думок і емоцій безпосередньо в голови інших відкриє перед нами нове суспільство і близькість. Зрештою завантаження нас самих в машини дозволить нам вийти з біологічної шкіри і стати безсмертними в цифровому сенсі.
Наслідки воістину глибокі, і багато питань залишаються без відповіді. Яким буде суб'єктивний досвід людської свідомості, коли наші мізки будуть оцифровані? Як ми можемо перешкодити тому, що наші мізки будуть намагатися зламати і перезаписати, начинивши небажаними думками? Як забезпечити доступ до нейрокомп'ютерних інтерфейсів усім, а не тільки багатим і можновладцям? Питань багато і пора починати шукати на них відповіді.